13 жовтня у школі відбулася незабутня зустріч з автором поетичних збірок,  уродженцем села Слободо-Петрівка Василем Михайловичем Линовицьким. Це свято для учнів організувала вчитель української мови і літератури Макота І.І. На зустріч зібралися учні 5-11-х класів.

 Оржиця

Літами йду юначими

По отчій стороні -

Не станемо інакші ми,

Нас тягне до рідні.

Де верби над калинами

Мереживо сплели,

І Оржиця долинами

Дзвінкоче до Сули.

Біжить собі,

Хлюпочеться,

Цілує острівці,

Із лозами шепочеться,

Колише ятірці...

Коріння, наче борони,

Звисає до води.

Купали сиві бороди

Тут прадіди й діди...

І ми дітьми купалися,

Ловили карасів,

Ще на зорі збігалися

До річки по росі...

До неї небо горнеться,

Задумані гаї...

Бере початок Оржиця

У серці у моїм.

*** *** *** *** *** ***

Кожна зустріч (і ждана, й неждана)-

Неповторна у Всесвіті мить.

Все життя вона кличе і манить,

Хоч не гріє лише, а й болить...

І роки, і сивини, і далі-

Все, що доля зуміла вмістить,

Нам до часу здається - немало...

А насправді - одна лише мить!

Мить великого Білого Світу,

Яблуневого цвіту в саду...

І снігів... І гарячого літа...

І зорі, що згора на льоту...

Мить миттєвостей в часі найдовша -

То і є наша Книга Життя...

І все ж я мить останню попрошу -

Заблукай, забарись у житах!

                                      В. Линовицький

   В.М. Линовицький народився в с.Слободо-Петрівка - селі, що пригорнулося своїм крилом до самісінького берега колись мальовничої Оржиці. Це і є Гребінчин край на Полтавщині...

  Тут беруть початок і сюди повертаються усі дороги поета. В активі життя - ряд технічних професій, за якими працював до і після армії. Далі - факультет журналістики КДУ ім. Шевченка. Робота в пресі. Заслужений журналіст України. Поезія для нього - особливий стан душі.

Біла казка

Мого дитинства...

Рідно хато!

Домівка моя!

Хай хранить тебе

Діва Пречиста

І одвічна

Відкритість твоя!

$IMAGE1$